|
УКРАЇНСЬКА ГРЕКО-КАТОЛИЦЬКА ЦЕРКВА НА ЧОРТКІВЩИНІ У 1939-1991 РОКАХ
|
|
|
|
Dodana: 2016-03-23
|
Ilość wyświetleń wiadomości: 1316
|
|
Правдивим пастирям людських душ, монахам і монахиням, та усім, які крізь темряву атеїстичної ночі несли Світло Христової віри і зберегли у підпіллі вірність Святій Католицькій Церкві, а тим самим збудували міцний фундамент віри для теперішньої УГКЦ присвячується...
У цьому році Українська Греко-Католицька Церква відзначатиме сумний ювілей у своїй історії - 70-ту річницю так званого Львівського собору 1946 року, метою якого було знищити її. Як відомо, організований собор був найкоротший в історії Церкви, в наслідок якого Українська Греко-Католицька Церква на Західній Україні нібито самоліквідувалася, а насправді пройшла тернистий шлях на Голгофту, де була криваво розп’ята. Розп’ята, - та не мертва, незважаючи на твердий курс партійного керівництва радянської держави на “ліквідацію”, “знищення”, ”викорінення” релігії в Західній Україні, десятиліттями жила в катакомбах в особі греко-католицьких священиків, монахів, монахинь, яких жертовно підтримували численні вірні. У 80-ті роки внаслідок сильної активізації УГКЦ, яка проявилась у багатьох масових походах, демонстраціях, зокрема у Москві, а також відзначення 1000-ліття Хрещення Русі – України, світ довідався про найбільшу у світі заборонену Церкву. До 1989 р. УГКЦ перенесла жахливі репресії, переслідування і тортури, а все ж таки вижила, оболіла, але сильна духом з вірою на право свого служіння українському народові і Богу. У листопаді 1989 р. УГКЦ була легалізована - повстала на віки і пекельні ворота її не подолають!
На сьогоднішній день УГКЦ живе і розвивається, має багато нових досягнень та здобутків. Але не можемо не згадати вклад тих мужів, велетнів віри та духу, які підтримували іскру, навіть вогник, у серцях людей, у важкі часи більшовицького терору, переслідування духовенства та вірних за вірність Богові і Його Церкві.
Завдяки тим, правдивим пастирям людських душ, мучеників, апостолів ХХ століття, які зуміли вижити у підпіллі, ризикуючи власним життям, служили Богові та людям, а тим самим збудували міцний фундамент віри для теперішньої УГКЦ.
З повним правом до них можна віднести слова з Апостольського Листа Святійшого Отця Івана Павла ІІ “ TERTIO MILLENIO adveniente” - “Наближення Третього тисячоліття”, в якому він вказує , що “...у нашому сторіччі навернулися мученики” і що “їхнє свідчення не може бути забутим ” [1.-С.7.], так як власне вони є тими живими каменями віри, які входять у Божу будівлю живої й незнищимої Христової Церкви.
Багатьма мучениками та праведниками, удостоїлась Чортківщина, що на Тернопільщині. Саме вони, серед яких владики Яків Тимчук, Павло Василик, Тарас Сеньків, о. Іван Сеньків, монахині та рідні, а особливо батьки, яким ця праця присвячується, їх героїчне життя і жертовна діяльність у підпіллі УГКЦ, стали поштовхом і спонукою до написання даної праці на тему „Українська Греко-Католицька Церква на Чортківщині за умов радянської влади в Україні у 1939- 1991 роках”
У даній книжці автор поставив собі за мету якнайглибше і найширше дослідити і розкрити підпільне служіння греко-католицького духовенства, чернецтва і мирян, та висвітлити географію катакомбних парафій УГКЦ на території Чортківського району Тернопільської області, одночасно показуючи переслідування УГКЦ радянською тоталітарною атеїстичною системою починаючи від Сталіна і закінчуючи Горбачовим. Слід відмітити, що на сьогоднішній день не існує грунтовної як богословської, так й історичної роботи на дану тему.
Книжка розповідає про нелегкий період життя і діяльності Греко-Католицької Церкви на Чортківщині, Тернопільської області за умов радянської влади в Україні у 1939- 1991 роках.
Книжка повстала на базі магістерської роботи на тему „Українська Греко-Католицька Церква на Чортківщині за умов радянської влади в Україні у 1939- 1991 роках” написаної у 2010 р. на кафедрі Українознавства відділу Міжнародних і Політичних Відносин у Ягеллонському Університеті у Кракові.
Праця побудована в основному на принципах історичного дослідження архівних джерел. Базовими стали матеріали Державного архіву Тернопільської області (ДАТО), та архіву Інституту історії церкви (АІІЦ) м. Львова, звідки використано ті справи та інтерв’ю, які стосуються безпосередньої діяльності підпілля УГКЦ на Чортківщині...
Більшість тексту в праці повстала завдяки спогадам чудових людей - сильних у вірі, відданих патріотів своєї Батьківщини, тих, завдяки яким Українська Греко-Католицька Церква ніколи не перествала існувати. Усім, які знайшли час, щоб розповісти мені про свої спогади усно чи на папері, усім щиро дякую!
Особлива вдячність за фінансування коштів друку книги Згромадженню Сестер Милосердя св. Вінкентія у Кракові, а передовсім сестрі Візитаторці Анні Бженг, а також за щиру співпрацю видавництву oo. Місіонарів у Кракові, зокрема о. Директорові Станіславові Роспонд.
Отож, книга про життя УГКЦ на Чортківщині повстала завдяки праці багатьох виняткових людей. Завжди буду вдячна за їх допомогу, без якої книги б не було...
Леся Сковєжак
|
о. Петро Фостик
|
|
